Словарь української мови (1924)/довадливий
| ◀ довадити | Словарь української мови Д довадливий |
довадний ▶ |
|
Дова́дливий, дова́дний, а, е. Досадный, тошный.
| ◀ довадити | Словарь української мови Борис Грінченко Д довадливий |
довадний ▶ |
|
Словарь української мови — Д
довадливий
Борис Грінченко
1924
Дова́дливий, дова́дний, а, е. Досадный, тошный.