Словарь української мови (1924)/добіляти
| ◀ добілити | Словарь української мови Д добіляти |
добілятися ▶ |
|
Добіля́ти, ля́ю, єш, сов. в. добіли́ти, лю́, лиш, гл. Добѣливать, добѣлить.
| ◀ добілити | Словарь української мови Борис Грінченко Д добіляти |
добілятися ▶ |
|
Словарь української мови — Д
добіляти
Борис Грінченко
1924
Добіля́ти, ля́ю, єш, сов. в. добіли́ти, лю́, лиш, гл. Добѣливать, добѣлить.