Словарь української мови (1924)/добілити
| ◀ добідній | Словарь української мови Д добілити |
добіляти ▶ |
|
Добіли́ти, ся. См. Добіляти, ся.
| ◀ добідній | Словарь української мови Борис Грінченко Д добілити |
добіляти ▶ |
|
Словарь української мови — Д
добілити
Борис Грінченко
1924
Добіли́ти, ся. См. Добіляти, ся.