Словарь української мови (1924)/дипоть
| ◀ динячий | Словарь української мови Д дипоть |
диптянка ▶ |
|
Ди́поть, птю, м. Ударъ. Да́ти ди́птю. Поколотить. Дав доброго диптю: одвохрив добре. Ном. № 3961.
| ◀ динячий | Словарь української мови Борис Грінченко Д дипоть |
диптянка ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дипоть
Борис Грінченко
1924
Ди́поть, птю, м. Ударъ. Да́ти ди́птю. Поколотить. Дав доброго диптю: одвохрив добре. Ном. № 3961.