Словарь української мови (1924)/динячий
◀ динятко | Словарь української мови Д динячий |
дипоть ▶ |
|
Ди́нячий, а, е. Дынный. Диняче бадилля. Левиц. Пов. 370. Динячі кабачки. Мнж. 170.
◀ динятко | Словарь української мови Борис Грінченко Д динячий |
дипоть ▶ |
|
Словарь української мови — Д
динячий
Борис Грінченко
1924
Ди́нячий, а, е. Дынный. Диняче бадилля. Левиц. Пов. 370. Динячі кабачки. Мнж. 170.