Словарь української мови (1924)/димоватий
| ◀ димно | Словарь української мови Д димоватий |
димовий ▶ |
|
Димоватий, а, е. Дымный, задымленный. Димовата кузня. Г. Барв. 21.
| ◀ димно | Словарь української мови Борис Грінченко Д димоватий |
димовий ▶ |
|
Словарь української мови — Д
димоватий
Борис Грінченко
1924
Димоватий, а, е. Дымный, задымленный. Димовата кузня. Г. Барв. 21.