Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
димка
Берлін: Українське слово, 1924

Ди́мка, ки, ж. 1) Ум. отъ дима. 2) Выбойчатая полосатая юбка. НВолын. у. Чуб. VII. 429. Гол. Од. 49. 3) = Димна. Вх. Лем. 410.