Словарь української мови (1924)/димитися

by Борис Грінченко

◀ диминиці

Словарь української мови Борис Грінченко Д димитися

диміти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дими́тися, млю́ся, ми́шся, гл. Дымиться.