Словарь української мови (1924)/диминиці
◀ диминець | Словарь української мови Д диминиці |
димитися ▶ |
|
Ди́миниці, ць, ж. мн. Родъ опухоли въ паху, подъ мышками. Каменец. у. См. Дімениця.
◀ диминець | Словарь української мови Борис Грінченко Д диминиці |
димитися ▶ |
|
Словарь української мови — Д
диминиці
Борис Грінченко
1924
Ди́миниці, ць, ж. мн. Родъ опухоли въ паху, подъ мышками. Каменец. у. См. Дімениця.