Словарь української мови (1924)/димарик
◀ димарний | Словарь української мови Д димарик |
димарь ▶ |
|
Дима́рик, ка, дима́ричок, чка, м. Ум. отъ димарь.
◀ димарний | Словарь української мови Борис Грінченко Д димарик |
димарь ▶ |
|
Словарь української мови — Д
димарик
Борис Грінченко
1924
Дима́рик, ка, дима́ричок, чка, м. Ум. отъ димарь.