Словарь української мови (1924)/дивота
| ◀ дивосил | Словарь української мови Д дивота |
дивування ▶ |
|
Диво́та, ти, ж. 1) Удивленіе. 2) Удивительная вещь. То не дивота, що до чарки охота.
| ◀ дивосил | Словарь української мови Борис Грінченко Д дивота |
дивування ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дивота
Борис Грінченко
1924
Диво́та, ти, ж. 1) Удивленіе. 2) Удивительная вещь. То не дивота, що до чарки охота.