Словарь української мови (1924)/дивосил

< Словарь української мови (1924)

◀ дивоглядь

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дивосил

дивота ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дивоси́л, лу, м. = Дев'ясил.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/дивосил&oldid=631668