Словарь української мови (1924)/дивий
| ◀ дивизія | Словарь української мови Д дивий |
дивина ▶ |
|
Ди́вий, а, е. Дикій. Ніби дивиї звіра зубами скреготали. Чуб. I. 180.
| ◀ дивизія | Словарь української мови Борис Грінченко Д дивий |
дивина ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дивий
Борис Грінченко
1924
Ди́вий, а, е. Дикій. Ніби дивиї звіра зубами скреготали. Чуб. I. 180.