Словарь української мови (1924)/дзвінний
◀ дзвінкоголосий | Словарь української мови Д дзвінний |
дзвінник ▶ |
|
Дзві́нний, а, е. Колокольный.
◀ дзвінкоголосий | Словарь української мови Борис Грінченко Д дзвінний |
дзвінник ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дзвінний
Борис Грінченко
1924
Дзві́нний, а, е. Колокольный.