Словарь української мови (1924)/дзвінкоголосий
◀ дзвінковий | Словарь української мови Д дзвінкоголосий |
дзвінний ▶ |
|
Дзвінкоголо́сий, а, е. Звучный. К. МХ. 40.
◀ дзвінковий | Словарь української мови Борис Грінченко Д дзвінкоголосий |
дзвінний ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дзвінкоголосий
Борис Грінченко
1924
Дзвінкоголо́сий, а, е. Звучный. К. МХ. 40.