Словарь української мови (1924)/дзвінка
| ◀ дзвіничний | Словарь української мови Д дзвінка |
дзвінкий ▶ |
|
Дзві́нка, ки, ж. Бубновая масть въ картахъ. КС. 1887. VI. 463. Йому́ дзві́нка сві́тить. Ему везетъ.
| ◀ дзвіничний | Словарь української мови Борис Грінченко Д дзвінка |
дзвінкий ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дзвінка
Борис Грінченко
1924
Дзві́нка, ки, ж. Бубновая масть въ картахъ. КС. 1887. VI. 463. Йому́ дзві́нка сві́тить. Ему везетъ.