Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дерій
Берлін: Українське слово, 1924

Дері́й, рія́, м. 1) = Дерун. Бога роди! І в Харькові в палаті добрі дерії. Харьк. 2) Напильникъ. Черном. 3) Тотъ, который деретъ овечью шерсть.