Словарь української мови (1924)/дерій
◀ дерізний | Словарь української мови Д дерій |
деріння ▶ |
|
Дері́й, рія́, м. 1) = Дерун. Бога роди! І в Харькові в палаті добрі дерії. Харьк. 2) Напильникъ. Черном. 3) Тотъ, который деретъ овечью шерсть.
◀ дерізний | Словарь української мови Борис Грінченко Д дерій |
деріння ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дерій
Борис Грінченко
1924
Дері́й, рія́, м. 1) = Дерун. Бога роди! І в Харькові в палаті добрі дерії. Харьк. 2) Напильникъ. Черном. 3) Тотъ, который деретъ овечью шерсть.