Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
депутат
Берлін: Українське слово, 1924

Депута́т, та, м. 1) Депутатъ. Од цариці знов приказ: прислати до столиці депутатів. О. 1862. V. 102. 2) Собственникъ полонини. Шух. I. 184.