Словарь української мови (1924)/двійник
| ◀ двійний | Словарь української мови Д двійник |
двійнята ▶ |
|
Двійник, ка, м. У сусальщиковъ и золотильщиковъ по дереву: листки позолоченнаго серебра.
Двійни́к, ка́, м. Сортъ миски около семи вершковъ въ діаметрѣ. Вас. 181.