Словарь української мови (1924)/двійко
| ◀ двійка | Словарь української мови Д двійко |
двійло ▶ |
|
Двійко, чис. Ум. отъ двоє. І їх лиш тільки двійко було. Федьк. Грин. I. 203.
| ◀ двійка | Словарь української мови Борис Грінченко Д двійко |
двійло ▶ |
|
Словарь української мови — Д
двійко
Борис Грінченко
1924
Двійко, чис. Ум. отъ двоє. І їх лиш тільки двійко було. Федьк. Грин. I. 203.