Словарь української мови (1924)/давучий
| ◀ давонути | Словарь української мови Д давучий |
давучка ▶ |
|
Даву́чий, а, е. (Отъ давити). 1) Терпкій (о вкусѣ). 2) Удушливый. Давучий чад. Конст. у.
| ◀ давонути | Словарь української мови Борис Грінченко Д давучий |
давучка ▶ |
|
Словарь української мови — Д
давучий
Борис Грінченко
1924
Даву́чий, а, е. (Отъ давити). 1) Терпкій (о вкусѣ). 2) Удушливый. Давучий чад. Конст. у.