Словарь української мови (1924)/давонути
| ◀ давняшній | Словарь української мови Д давонути |
давучий ▶ |
|
Давону́ти, ну́, не́ш, гл. Сильно давнуть. Так її давонув, мало що духу не видавив. Чуб.
| ◀ давняшній | Словарь української мови Борис Грінченко Д давонути |
давучий ▶ |
|
Словарь української мови — Д
давонути
Борис Грінченко
1924
Давону́ти, ну́, не́ш, гл. Сильно давнуть. Так її давонув, мало що духу не видавив. Чуб.