Словарь української мови (1924)/давлючий
◀ даві | Словарь української мови Д давлючий |
давнезний ▶ |
|
Давлю́чий, а, е. Трудно проглатываемый (о пищѣ). См. Давучий.
◀ даві | Словарь української мови Борис Грінченко Д давлючий |
давнезний ▶ |
|
Словарь української мови — Д
давлючий
Борис Грінченко
1924
Давлю́чий, а, е. Трудно проглатываемый (о пищѣ). См. Давучий.