Словарь української мови (1924)/гінкий

by Борис Грінченко

◀ гінець

Словарь української мови Борис Грінченко Г гінкий

гінний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гінки́й, а́, е́. Тонкій и высокій, быстро вверхъ растущій. Це дерево дуже гінке стало, як його підчухрали. Тополя буцім на могилі гінкий та гнучий стан. Греб. 318.