Словарь української мови (1924)/гінець
| ◀ гільчастий | Словарь української мови Г гінець |
гінкий ▶ |
|
Гіне́ць, нця́, м. 1) Гонецъ, курьеръ. 2) Лицо, которое обязано созвать на сходку членовъ цеха. Козел. у.
| ◀ гільчастий | Словарь української мови Борис Грінченко Г гінець |
гінкий ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гінець
Борис Грінченко
1924
Гіне́ць, нця́, м. 1) Гонецъ, курьеръ. 2) Лицо, которое обязано созвать на сходку членовъ цеха. Козел. у.