Словарь української мови (1924)/гуркотій
◀ гуркотати | Словарь української мови Г гуркотій |
гуркотіти ▶ |
|
Гуркоті́й, тія́, м. Стучащій, неспокойный человѣкъ. Рк. Левиц.
◀ гуркотати | Словарь української мови Борис Грінченко Г гуркотій |
гуркотіти ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гуркотій
Борис Грінченко
1924
Гуркоті́й, тія́, м. Стучащій, неспокойный человѣкъ. Рк. Левиц.