Словарь української мови (1924)/грішний

by Борис Грінченко

◀ грішка

Словарь української мови Борис Грінченко Г грішний

грішник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Грі́шний, а, е. 1) Грѣшный. Орудує ними, як чортяка грішними душами. Ном. № 1083. Пани тільки грішні, а мужики кругом безгрішні — ні грошей, ні гріхів. 2) Куди́ тобі грі́шному! Куда тебѣ несчастному! 3) Грі́шна — съ подразумѣваемымъ существительнымъ: горілка. Водка. Не став уже й у грішну вкидатись. О. 1862. VIII. 29. Ум. Грішне́нький.