Словарь української мови (1924)/грянишний
| ◀ гряничний | Словарь української мови Г грянишний |
грянути ▶ |
|
Гряни́чний и гряни́шний, а, е. Граничный, граничащій. Гряничні знаки. К. Іов. 52. Себе царем пустинь грянишних славе. К. ПС. 53.
| ◀ гряничний | Словарь української мови Борис Грінченко Г грянишний |
грянути ▶ |
|
Словарь української мови — Г
грянишний
Борис Грінченко
1924
Гряни́чний и гряни́шний, а, е. Граничный, граничащій. Гряничні знаки. К. Іов. 52. Себе царем пустинь грянишних славе. К. ПС. 53.