Словарь української мови (1924)/гряничний
◀ гряничка | Словарь української мови Г гряничний |
грянишний ▶ |
|
Гряни́чний и гряни́шний, а, е. Граничный, граничащій. Гряничні знаки. К. Іов. 52. Себе царем пустинь грянишних славе. К. ПС. 53.
◀ гряничка | Словарь української мови Борис Грінченко Г гряничний |
грянишний ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гряничний
Борис Грінченко
1924
Гряни́чний и гряни́шний, а, е. Граничный, граничащій. Гряничні знаки. К. Іов. 52. Себе царем пустинь грянишних славе. К. ПС. 53.