Словарь української мови (1924)/громадянин
| ◀ громадський | Словарь української мови Г громадянин |
громадянка ▶ |
|
Громадя́нин, на, м. Членъ грома́ди, членъ общества. Оце зібралися ми, панове-громадяне, про от що розсудить. Гліб. Хай буде громадянином тієї землі, де уродився й виріс. О. 1861. X. 150.