Словарь української мови (1924)/гребінка
◀ гребінище | Словарь української мови Г гребінка |
гребінний ▶ |
|
Гребі́нка, ки, ж. 1) Гребенка для расчесыванія льна, конопли, шерсти. Вас. 200. Чуб. I. 114. Чуб. VII. 409. Виносить вона.... гребінку, що коноплі чешуть. Грин. II. 346. 2) У ткущихъ ковры: „небольшая зубчатая гребнеобразная деревянная колотушка, которою присаживаютъ нити утка ковра по мѣрѣ выполненія рисунка“. Вас. 171. 3) = Решітка 5. Шух. I. 167. 4) Родъ орнамента въ писанкѣ. МУЕ. I. 190. Ум. Гребі́ночка.