Словарь української мови (1924)/гребінище
| ◀ гребінець | Словарь української мови Г гребінище |
гребінка ▶ |
|
Гребіни́ще, ща, с. Ув. отъ гребінь. Бери, милий, днище й гребінище. Чуб. V. 1074. Ум. Гребіни́щечко. Я робити прийшла — із днищечком, з гребінищечком. Грин. III. 655.