Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
грак
Берлін: Українське слово, 1924

Грак, ка́, м. 1) Грачъ. Од лівого виска він чорнявий як грак. МВ. II. 182. 2) Лови́ти гракі́в = Ґави ловити. Він граків ловить. Ном. № 10925.

Гра́к, меж. и пр. = Гряк и пр. Стук! грак! то й п'ятак. Ном. № 10433.