Словарь української мови (1924)/ґава
| ◀ ґаблі | Словарь української мови Ґ ґава |
ґавеґа ▶ |
|
Ґа́ва, ви, ж. 1) Ворона. Драг. 272. Як ґава до Юр'я у житі сховається, — буде добре жито. Мнж. 157. 2) об. Зѣвака, ротозѣй. Ґа́ви лови́ти. Ротозѣйничать. Він ґав ловив та витрішки продавав. Котл.