Словарь української мови (1924)/гопкати

by Борис Грінченко

◀ гопка

Словарь української мови Борис Грінченко Г гопкати

гопки ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Го́пкати, каю, єш, гл. 1) Прыгать, топать, прыгая. Вх. Лем. 404. 2) Як уже вийдуть на улицю, то то вже співают дівчата, а хлопці гопкают дружби. Грин. III. 510.