Словарь української мови (1924)/гонорний
| ◀ гонористий | Словарь української мови Г гонорний |
гоноровий ▶ |
|
Гоно́рний, а, е = Гонористий. Не був такий гонорний, уступив до того ґазди. Гн. I. 88.
| ◀ гонористий | Словарь української мови Борис Грінченко Г гонорний |
гоноровий ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гонорний
Борис Грінченко
1924
Гоно́рний, а, е = Гонористий. Не був такий гонорний, уступив до того ґазди. Гн. I. 88.