Словарь української мови (1924)/гонористий
◀ гонор | Словарь української мови Г гонористий |
гонорний ▶ |
|
Гонори́стий, а, е. Самолюбивый, гордый. Такий гонористий став, що й чарки з тобою не вип'є. Правоб.
◀ гонор | Словарь української мови Борис Грінченко Г гонористий |
гонорний ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гонористий
Борис Грінченко
1924
Гонори́стий, а, е. Самолюбивый, гордый. Такий гонористий став, що й чарки з тобою не вип'є. Правоб.