Словарь української мови (1924)/гонористий

Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гонористий
Берлін: Українське слово, 1924

Гонори́стий, а, е. Самолюбивый, гордый. Такий гонористий став, що й чарки з тобою не вип'є. Правоб.