Словарь української мови (1924)/гонець

by Борис Грінченко

◀ гонення

Словарь української мови Борис Грінченко Г гонець

гони ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гоне́ць, нця́, м. 1) = Гінець. 2) Раст. Sebum acre L. ЗЮЗО. I. 136.