Словарь української мови (1924)/гомінка

by Борис Грінченко

◀ гомін

Словарь української мови Борис Грінченко Г гомінка

гомінкий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гомі́нка, ки, ж. Разговоръ. Один парубок хотів погомоніть з дівчиною.... почав так: „Чи ваші кури несуться?“ — Несуться. — „І наша одна сіра несеться“. Тілько й гомінки було. Грин. I. 230.