Словарь української мови (1924)/гомін
◀ гомілка | Словарь української мови Г гомін |
гомінка ▶ |
|
Го́мін, мону, м. Говоръ, крикъ, шумъ. Гомін справили такий, мов справді на бенкеті. К. ЧР. 135. Ну, хлопці, в дорогу! та чуєте — без гомону. Шевч. 177.
◀ гомілка | Словарь української мови Борис Грінченко Г гомін |
гомінка ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гомін
Борис Грінченко
1924
Го́мін, мону, м. Говоръ, крикъ, шумъ. Гомін справили такий, мов справді на бенкеті. К. ЧР. 135. Ну, хлопці, в дорогу! та чуєте — без гомону. Шевч. 177.