Словарь української мови (1924)/гой
| ◀ гоїтися | Словарь української мови Г гой |
гойда! ▶ |
|
Го́й! меж. = Ой, гей. Шух. I. 179. Хвалилася біла береза своїм цвітом перед лісами, — гой дай, Боже! Чуб. III. 299.
Го́й, го́я, м. Евреи называютъ этимъ именемъ христіанъ. На правобережьи употребляется въ значеніи дурачекъ. Дурний гою, продав кабак (гарбуз) замісць лою. Ном. Та прийди ж, гою, сядь собі, я горілки дам тобі. Чуб. V. 1088.