Словарь української мови (1924)/гнійний
◀ гній | Словарь української мови Г гнійний |
гнійник ▶ |
|
Гнійни́й, а́, е́. 1) Навозный, унавоженный. Гнійне поле. Каменец. у. 2) Гнойный.
◀ гній | Словарь української мови Борис Грінченко Г гнійний |
гнійник ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гнійний
Борис Грінченко
1924
Гнійни́й, а́, е́. 1) Навозный, унавоженный. Гнійне поле. Каменец. у. 2) Гнойный.