Словарь української мови (1924)/гніздечко
◀ гнізденце | Словарь української мови Г гніздечко |
гніздити ▶ |
|
Гнізде́чко, ка, с. 1) Ум. отъ гніздо. Галочки гніздечко в'ють. Мет. 134. 2) Коконъ. Червяк сидить у гніздечку, а як стане у мочах, то перегризає його.