Словарь української мови (1924)/глум
| ◀ глузюватий | Словарь української мови Г глум |
глумити ▶ |
|
Глу́м, му, м. Насмѣшка, издѣвка, посмѣяніе. Старе скаже на глум, а ти бери на ум. Ном. № 6013. На глум пода́ти. Отдать на посмѣяніе. На глум старих звичаїв не подаймо. К. ПС. 23.