Словарь української мови (1924)/глузливо
◀ глузливий | Словарь української мови Г глузливо |
глузовник ▶ |
|
Глузли́во, нар. Насмѣшливо.
◀ глузливий | Словарь української мови Борис Грінченко Г глузливо |
глузовник ▶ |
|
Словарь української мови — Г
глузливо
Борис Грінченко
1924
Глузли́во, нар. Насмѣшливо.