Словарь української мови (1924)/глузливий
| ◀ глузик | Словарь української мови Г глузливий |
глузливо ▶ |
|
Глузли́вий, а, е. Насмѣшливый. Вона в мене добра й вірна жінка, тілько дуже жвава, жартлива й глузлива. Котл. МЧ. 471.
| ◀ глузик | Словарь української мови Борис Грінченко Г глузливий |
глузливо ▶ |
|
Словарь української мови — Г
глузливий
Борис Грінченко
1924
Глузли́вий, а, е. Насмѣшливый. Вона в мене добра й вірна жінка, тілько дуже жвава, жартлива й глузлива. Котл. МЧ. 471.