Словарь української мови (1924)/гетьманенко
◀ гетьман | Словарь української мови Г гетьманенко |
гетьманець ▶ |
|
Гетьмане́нко, ка, м. Сынъ гетмана. Аф. 385.
◀ гетьман | Словарь української мови Борис Грінченко Г гетьманенко |
гетьманець ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гетьманенко
Борис Грінченко
1924
Гетьмане́нко, ка, м. Сынъ гетмана. Аф. 385.