Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гетьман
Берлін: Українське слово, 1924

Гетьма́н, на, м. Гетманъ. Без гетьмана військо гине. Ном. № 751. Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивими панами у Білій Церкві замирив. АД. II. 110. Ум. Гетьма́нонько. К. ПС. 21.