Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гапличок
Берлін: Українське слово, 1924

Гапличо́к, чка́, м. 1) Ум. отъ гапли́к. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. КС. 1893. V. 278.