Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гайний
Берлін: Українське слово, 1924

Га́йний, а, е. 1) Мѣшкотный, медленный. Гайна робота. Вх. Зн. 9. 2) = Гаєвий. Повій, вітре гайний. Гол. II. 793.